Консультація

«Художнє слово на музичних заняттях»

 

                                                                                                                                                            «Найперше – музика у слові!»

                                                                                                                                                                                                   Поль Верлен

 

       Усе життя дитини супроводжується різними видами діяль­ності, у процесі яких вона набуває певних знань, здійснюється її психічний розвиток. У дошкільній педагогіці й лінгводидактиці домінує діяльнісний підхід до процесу навчання, виховання й розвитку дітей .

         Діяльність розглядається як цілеспрямована активність, що реалізує потреби суб'єкта; спосіб буття людини, здатність змінювати її. Компонентами діяльності виступають:предмет і суб'єкт з його потребами; мета, засоби реалізації мети; умови, в яких протікає діяльність; мотив; дії і операції; продукт і результат; оцінка і контроль.

      Художньо-мовленнєва діяльність є одним з найулюбленіших способів самовираження маленької дитини. Вона відбувається в організованих формах або просто за ініціативи дітей, поза спеціальними заняттями. Незважаючи на різноманітність форм про­яву художньої, ігрової та пізнавальної активності дошкільнят; є те, що об'єднує всі ці прояви – словесна творчість. Вона є природною для дітей дошкільного віку, адже дає можливість самовиразитися, самореалізуватися. У сюжетно-рольовій грі словесна творчість виявляє себе через сюжетоскладання, казкові, ігрові діалоги, сценарії; у пізна­вальній діяльності – через вислови-міркування, вислови-пояснення, вислови-запитання, головна мета яких упорядкувати, систематизувати власні уявлення про довкілля, пояснити самому собі невідповідності, незрозуміле, проблеми, з якими постійно стикається дитина; в образотворчій, музичній, конструктивній, театральній діяльності — через аккомпонемент дій, їх коментар, словесне малювання; у спілкуванні з однолітками і дорослими – через самопрезентацію і фантазування; і нарешті, через складання за власної ініціативи казок, оповідань, віршів, а також мовні ігри (дражнилки, лічилки, скоромовки, загадки, заклички тощо). Ініціативна художньо-мовленнєва діяльність базується на досяг­неннях, знаннях, досвіді дитини, які вона здобула в процесі навчання.

      Виокремлюють різні види діяльності: трудову, пізнавальну, навчальну, пошукову, мовну, мовленнєву, музичну, образотворчу, естетичну, художню і т. ін., та варіанти означених діяльностей, як-от: навчально-пізнавальну, навчально-мовленнєву, мовленнєво-ігрову, театрально-мовленнєву (ігрову) тощо.

         Серед розмаїття видів діяльності в дошкільній педагогіці виокремлюють художньо-мовленнєву діяльність.

         У художньо-мовленнєвій діяльності присутній художній образ залежно від виду мистецтва.

        Кожне музичне заняття повинно починатися і закінчуватися художнім словом, адже, як ми можемо донести суть того ж самого твору по слуханню музики, не сказавши про нього, не розповісти про композитора чи поета (якщо твір вокальний), не зачитавши дитячий віршик або казочку, вивчаючи нову пісеньку, розповідь або вислів, тим самим зв’язавши всі види діяльності на музичному занятті. Художній образ навіяний дітям нами, сприяє швидкому встановленню асоціатив­них зв'язків, процесів аналізу й синтезу, зосередженості дитячої уваги. Зауважимо, що дитину вражають не тільки конкретні художні образи, що доступні зоровому сприйманню.

«Мова – це не просто спосіб спілкування,

 а щось більш значуще.

Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу,

його історична пам'ять, найцінніше надбання віків.

Мова – це музика, мелодика, барви буття,

сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.»

(О. Олесь)

 

      Художнє слово допомагає дитині встановлювати зв'язки з довкіллям. У процесі слухання художнього твору дитина вчиться «бачити» через слово, розуміти й оцінювати предмети і явища, зіставляти факти, аналізувати, доходити умовисновків, тобто художнє слово вчить дитину мислити з допомогою готових мовних форм.

       Словесний образ так само має здібність викликати зорові, тактильні, слухові уявлення, як зазначає Є. Фльоріна, з усією «чуттєвою переконливістю, примушуючи «бачити» притаманний їм зміст».

«Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!» (Т. Г. Шевченко)

 

      Б. Теплов високо оцінював значення художнього образу для сприймання й мислення дитини. Він писав: «Виховний вплив творів мистецтва передусім полягає в тому, що вони дають можливість увійти в середину життя, пережити частину життя, що відбивається у світлі твого світогляду».

     На заняттях, я, помічаю, що діти вже на етапі дошкільного дитинства здатні виражати своє ставлення й зображувати в художньо-образній формі поведінку, характер, дії персонажів в іграх-драматизаціях, театралізованих забавах, виставах, малюнках і т. ін. Художньому образу притаманна виняткова здібність збуджувати творчу уяву, фантазію, розвивати ініціативу дитини як в дошкільному віці, так і в шкільному. Індивідуальні творчі прояви дітей у створенні художніх об­разів залежать від віку дітей, їхніх нахилів і інтересів, від виду творчої діяльності. Вихователь разом з музичним керівником мають створювати оптимальні умови для їх розвитку.

   Художньо-мовленнєва діяльність дітей є складовою як художньої, так і мовленнєвої діяльності. Художньо-мовленнєва діяльність – це полікомпонентний утвір, в якому можна виділити чотири складові:

1) сприймання на слух та розуміння дітьми змісту художніх творів;

2) відтворення змісту й виконавча діяльність (декламування, відповіді на запитання, переказування, бесіда за ілюстраціями, узагальнювальні бесіди, читання за ролями тощо);

3) театралізована діяльність (інсценування, театральні вистави);

4) творчо-імпровізована діяльність (ігри-драматизацїі, ігри за сюжетами літературних творів, словесно-поетична творчість).

      Відтак, художньо-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку - це специфічний вид діяльності, пов'язаний із сприйман­ням, розумінням і відтворенням дітьми змісту художніх творів у різних видах ігор і театралізованих дійств; це продуктивно-естетична діяльність (музична, образотворча, конструктивна), що супроводжується образним мовленням та у процесі якої використовуються різні жанри художнього слова.

            Музика - світ радісних переживань. Відкрити для дитини цей світ - значить розвивати у нього здібності: музичний слух і емоційну чуйність . З цією метою необхідно виховувати любов і інтерес до музики , долучати дитину до різноманітних видів діяльності: співу , ритміці , грі на дитячих інструментах. Якщо дитину долучають до активної практичної діяльності , то відбувається розвиток всіх його здібностей ( активізується творчість ) і початкове формування музичного смаку . Розвиток музичного смаку і емоційної чуйності в дитячому віці створює фундамент музичної культури людини як частини його духовної культури в майбутньому.

            Музичний керівник – Бикова Тетяна Адамівна